Лекція 7. Держава і громадянське суспільство (2 год) Автор: кандитат політичних наук, доцент  кафедри українознавства ЛДІФК Скочиляс Л.С. План Поняття держави Теорії виникнення держави Форма держави (типологія держав) форма державного правління форма державного устрою типи держав 4. Громадянське суспільство Поняття держави. Держава є центральним інститутом політичної системи і володіє складною інституціональною структурою, виконує специфічні функції. Генезис поняття "держави". Н.Макіавеллі. "Stato". Термін держава використовується в двох значеннях. У широкому розумінні держава розглядається як спільнота людей, об’єднаних органом вищої влади і таких, що проживають на певній території. Ототожнюється з такими поняттями як "країна", "суспільство". У вузькому значенні держава розглядається як організація політичної влади, що сприяє переважному здійсненню конкретних інтересів у межах певної території. У цій якості держава відіграє особливу роль у політичній системі, додаючи їй свого роду цілісність і стійкість. Держава характеризується цілою низкою тільки їй властивих ознак: 1. Примус. Держава має у своєму розпорядженні систему органів примусу, застосовуваного відповідно до закону у необхідних ситуаціях. Цю ознаку вважав однією з найважливіших ще М. Вебер. "Держава є відносини панування людей над людьми, що спираються на легітимне насильство як засіб". 2. Суверенітет. Поняття "суверенітет" розкривається через поняття "верховенство": загальнообов'язковість рішень для всього населення, можливість скасування рішень недержавних політичних організацій. Держава має найвищу владу на певній території і незалежно в міжнародних відносинах. Державний суверенітет характеризується таким базисними ознаками, як єдність і неподільність території, недоторканність границь і невтручання у внутрішні справи. Економічною основою суверенітету є володіння територією, матеріальними ресурсами. Політичною основою – наявність достатньо розвитнутої організації політичної влади. Правова основа суверенітету забезпечується системою внутрішнього законодавства і міжнародним правом. 3. Загальність. Ця ознака показує, що держава включає в сферу свого впливу всіх людей, що знаходяться на її території. Ключові ознаки держави доповнюються її атрибутами. Наявність публічної влади, відділеної від суспільства. Поява особливого поділу праці на керівників і тих, ким керують, приводить до утворення особливого апарату управління суспільством. Відношення панування і підпорядкування. Політична еліта примусово нав'язує свою волю суспільству через спеціальні інститути. Держава є сукупністю організацій і установ, система керування громадським життям. Держава – інституціональна влада . Територія (частина суші, повітряного і водяного простору), що фіксує границі держави. Населення, на яке поширюється державна влада. Монополія на правотворчість. Держава організує громадське життя на основі права. Тільки держава в особі певних органів може затверджувати норми обов'язкові для всього суспільства. Право на стягування податків і зборів з населення. Громадянство характеризує зв'язок індивіда з державою. Виключні права держави – грошова емісія, здійснення бюджетної політики, монополія на засоби збройної боротьби. "Держава – політична цілісність, утворена національною і багатонаціональною спільнотою, закріпленою на певній території, де підтримується юридичний порядок, встановлений елітою". "Держава – особлива форма організації політичної влади в суспільстві, що володіє суверенітетом, монополією на застосування легітимного насильства, що здійснює управління суспільством за допомогою спеціального апарату". "Держава – основний інститут політичної системи, що організує і контролює спільну діяльність і відносини індивідів, соціальних груп". 2.Теорії виникнення держави. 1) Патріархальна (Конфуцій, Р.Філмер) теорія трактує процес виникнення держави як результат послідовного об'єднання родин, родів, племен у спільності, держави. Держава розглядається як велика родина, ...